Професійно-технічна освіта Запорізької області на шляху реформ

Директор Департаменту освіти і науки
Запорізької обласної державної адміністрації
Озерова Т.Я.

У жовтні своє 75-річчя святкувала система професійно-технічної освіти – одна з найважливіших ланок українського освітнього простору, яка відіграє особливу роль у відроджені вітчизняної економіки та становленні незалежної держави. Саме з порогу професійно-технічного навчального закладу розпочинає свій трудовий шлях, отримує путівку в життя значна частина молоді України, яка створює економічний потенціал країни, комфортне, зручне життя кожній людині. Не можна переоцінити значення і роль в підготовці кваліфікованих кадрів педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів, науковців, методистів, які в цей складний час віддано працюють у своїх установах і не завжди мають належну підтримку держави.

За своє існування система ПТО мала певні здобутки та недоліки. Створена за радянських часів у строгій відповідності до структури планової  економіки держави, вона була єдиною організованою системою, що здійснювала підготовку кваліфікованих робітничих кадрів відповідно до потреб країни того часу. Водночас, жорстка централізація планування й управління профтехосвіти мали негативні наслідки після проголошення незалежності України. Підготовка робітничих кадрів була спрямована значною мірою на задоволення потреб економіки адміністративно-командного типу, переобтяженої військово-промисловим комплексом і не була зорієнтована на підготовку робітників для праці в умовах ринкової економіки. До того ж, централізоване визначення змісту освіти, розроблення навчальних планів та програм, підручників уніфікували навчальний процес, обмеживши можливість адаптації професійно-технічної освіти до потреб економіки в конкретних регіонах, що призвело до вузькопрофільності в підготовці робітничих кадрів. Отже цей важливий сектор національної системи освіти  перестав відповідати сучасним реаліям економічного та соціального життя країни і зазнав серйозних якісних та кількісних змін. Зміни були спричинені не стільки цілеспрямованою державною політикою з реформування галузі, скільки тривалими кризовими явищами в економіці, державному будівництві та суспільстві загалом, яке дотепер перебуває на болісному етапі трансформації.  Масштабні перетворення в соціально-економічній сфері виявили слабкі місця щодо якості професійно-технічної освіти і показали, що її модель значною мірою не відповідає сучасним вимогам. Відчутними стали незбалансованість структури підготовки робітничих кадрів з професійно-кваліфікаційною структурою зайнятості, невідповідність рівня компетентності робітників новим вимогам, відставання змісту професійно-технічної освіти від розвитку науки і техніки. Назріла необхідність створення в Україні нового правового поля системи професійної освіти,  усунення причин украй обмеженого фінансового забезпечення професійно-технічних навчальних закладів, запровадження нової моделі розрахунку видатків на підготовку кваліфікованих робітників при формуванні державного та місцевих бюджетів, яка б враховувала реальні затрати в залежності від складності, матеріалоємності, наукоємності професій, якості підготовки кадрів та кінцевого результату роботи навчальних закладів, формування та запровадження в державі нової системи взаємовідносин та відповідальності влади всіх рівнів, роботодавців і суспільства за професійне становлення громадян упродовж життя, їх кар’єрне зростання та включення в процес відродження національної економіки.

Окреслені проблеми є актуальними і для системи ПТО Запорізької області, яка тісно пов’язана з економічними особливостями розвитку краю; становленням гігантських комплексів – промислового та металургійного, сільського господарства, залізниці. Результати аналізу системи професійно-технічної освіти Запорізької області свідчать про зниження кількісних показників мережі ПТНЗ за останні 10 років, що характерно в цілому для державних навчальних закладів України внаслідок  складної демографічної ситуації в країні. Якщо в 1995 році в області діяло 54 професійних училища, то в 2015 їх мережа зменшалась і на сьогодні складається із 47 державних професійно-технічних навчальних: 8 (17 %) вищих професійних училищ, 4 (8,5 %) центрів професійно-технічної освіти, 29 (62 %) професійних ліцеїв, 1 (2 %) структурний підрозділ вищого навчального закладу, 5 (10,5 %) ПТНЗ при установах виконання покарань; у тому числі за галузевим спрямуванням: сільського господарства (13), машинобудування (10), металургії (2), будівництва (6), транспорту (4), сфери послуг (7), які здійснюють підготовку за 126 професіями, 71 % з яких інтегровані, та 6 спеціальностями за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст». У структурі ПТНЗ регіону 69 % складають навчальні заклади ІІ атестаційного рівня, які забезпечують формування відповідного рівня кваліфікації з масових робітничих професій середньої технологічної складності, та 31% навчальних закладів ІІІ атестаційного рівня, в яких ведеться підготовка з технологічно складних, наукоємних професій та спеціальностей. Аналіз загального контингенту учнів державних ПТНЗ регіону за останні три роки доводить, що цей показник щорічно зменшується. Темп скорочення складає у середньому 14 %, в тому числі за галузями: сільське господарство (18,3 %), транспорт (15,3 %), сфера послуг (14,3 %), машинобудування (13,9 %), металургія (5,7 %), будівництво (4,9 %). Показники виконання плану державного замовлення свідчать про щорічне зменшення обсягів набору у переважній більшості училищ. Безумовно, є об’єктивні демографічні причини такого стану. Але, зрівняльний аналіз виконання плану держзамовлення ПТНЗ доводить, що, знаходячись в однакових умовах, тільки 10 % училищ постійно зберігає і навіть збільшує контингент учнів, а більшість щорічно його зменшує. Аналогічна картина має місце й щодо інших важливих показників. Так, матеріально-технічна база переважної більшості ПТНЗ не відповідає сучасним вимогам, не оновлюється і знаходиться в незадовільному стані. Більше того, керівниками окремих училищ не проводиться відповідна робота щодо спроможності навчального закладу виконувати свою статутну діяльність і заробляти кошти на розвиток. Безумовно, є позитивні приклади навчальних закладів, результатами роботи яких в цьому напрямі можна пишатись, але таких знову меншість.

Інформаційно-аналітичні матеріали стану системи ПТО регіону вказують на те, що реальний стан справ із фінансовим забезпеченням закладів професійно-технічної освіти є украй незадовільним. Саме цей фактор визначає негативні тенденції та зумовлює кризові явища і проблеми в самій системі професійно-технічної освіти. Планування коштів на утримання професійно-технічних навчальних закладів здійснюється відповідно до доведених граничних обсягів видатків на утримання професійно-технічної освіти в області. Реально даних призначень вистачає лише на основні захищені статті видатків (заробітна плата з нарахуваннями, комунальні послуги та енергоносії в неповному обсязі, стипендія, харчування та обов’язкові виплати дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування).

Що стосується будівництва, ремонту приміщень, придбання навчальної техніки та обладнання, комп’ютерів, видання підручників та навчальних посібників, то такі видатки з державного бюджету не виділяються. Упродовж останніх десятиріч фінансування навчальних закладів системи професійно-технічної освіти з державного та місцевих бюджетів, зокрема, на розвиток та здійснення системних реформ, є украй обмеженним. Отже, реалії вимагають від кожного керівника створювати умови для наповнювання власними надходженнями спеціальний фонд навчального закладу, який є на сьогодні єдиним джерелом для розвитку матеріально-технічної бази.

Гостро постає питання економного використання бюджетних коштів на утримання системи ПТО області. Зменшення чисельності учнів у 2015 році на 13 % порівняно з 2013 роком призводить до погіршення показника наповнюваності навчальних закладів відповідно до проектної потужності, який на початок 2015 року склав 55 %. Це збільшує витрати на підготовку одного учня та призводить до неефективного використання бюджетних коштів. Серед проблем системи професійно-технічної освіти Запоріжжя необхідно відмітити також нездорову конкуренцію між навчальними закладами, що виникла через дублювання підготовки за професіями відповідного спрямування. Нажаль, подібне явище не сприяє підвищенню якості професійного навчання. Не всі училища виявились спроможними проводити навчально-виробничий процес на рівні сучасних вимог. Застаріла матеріальна база, низький рівень кадрового забезпечення, відсутність стратегічного планування знизили їх рейтингові показники та вплинули на мотивацію молоді щодо навчання в такому навчальному закладі. Як результат – малокомплектні групи, що відкриваються з порушенням норм їх наповнюваності, фінансування яких відбувається за рахунок тих училищ, які зберігають та підвищують свій контингент. Отже, провідні ПТНЗ, з контингентом 500-600 учнів, фінансуються на рівні училищ з контингентом удвічі та втричі меншим. Викладачі, що працюють в  комплектних групах з 25-30 учнів, одержують заробітну плату на рівні своїх колег, що навчають 15 і менше учнів. Виникає протиріччя між показниками розвитку ПТНЗ та його фінансуванням, зникають механізми заохочення та соціальної справедливості. Зрозуміло, що таке становище потребує нової системи розрахунків видатків на фінансування системи ПТО, приведення в відповідність до вимог сучасного ринку праці мережі існуючих навчальних закладів.

Поряд з цим, суттєвими залишаються питання соціального партнерства між навчальними закладами та підприємствами-замовниками кадрів.  Роботодавці у більшості випадків не беруть участі у фінансовій та матеріально-технічній підтримці професійно-технічних навчальних закладів, не виявляють особливої зацікавленості у передачі для навчальних цілей обладнання, техніки, інструменту, матеріалів, нових технологій, а також відмовляються укладати договори з ПТНЗ на умовах оплати праці учнів за фактично виконаний обсяг робіт під час проходження виробничої практики згідно з нормами статті 29 Закону України «Про професійно-технічну освіту».

Оновлення змісту освіти, визначення державних вимог щодо її якості та обсягу на рівні досягнень науки, техніки, технології та світового досвіду відповідно до вимог ринку праці активізували проблему модернізації системи професійно-технічної освіти Запорізької області. Модернізація системи ПТО регіону пов’язана, насамперед, із введенням в освітнє середовище інноваційних концепцій, в основу яких покладені цілісні моделі навчально-виховного процесу, переорієнтацією його на пошук та розробку нових інноваційних шляхів розвитку регіональної системи освіти, на формування нового педагогічного мислення та встановлення рівноправних партнерських стосунків із замовниками кадрів. Потребує узгодженої оптимізації  мережа діючих ПТНЗ та ВНЗ І-II рівнів акредитації з урахуванням розвитку економіки регіонального ринку праці, а також розроблення механізмів і моделей розвитку в регіоні систем вищої  та професійної освіти, що реалізується відповідно коледжами та ПТНЗ. Здобуття у вищих навчальних закладах освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» без робітничої кваліфікації звужує перспективи випускникам на ринку праці. Відтак, потребує збалансування обсягів підготовки, зайнятості та попиту в розрізі загальнодержавних потреб та кожного регіону на кадри, формування оптимального контингенту учнів та педагогічного персоналу.

Необхідно зазначити позитивні кроки в вирішені цієї важливої проблеми в нашій області за останній час. Співпраця Запорізької обласної федерації роботодавців з Департаментом освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації та провідними ПТНЗ в рамках Всеукраїнського експерименту, запровадженого Національною академією педагогічних наук України за темою «Організаційно-педагогічні умови функціонування освітньо-професійного кластеру», дозволила проаналізувати та визначити головні проблеми в системі ПТО регіону та запропонувати сучасну модель професійної освіти області,  яка враховує усю визначену сукупність прийомів оптимізації, їхню послідовність, наступність і значення кожного, їх взаємозв’язок та взаємозалежність за профілями підготовки в ПТНЗ.

Аналізуючи вищевикладене, виправдано створення у Запоріжжі на базі  потужних навчальних закладів, які мають найвищий рейтинг та розвинуту матеріально-технічну базу, регіональних центрів професійної освіти  металургійного, транспортного, машинобудівного напрямів, а також сфери послуг та будівництва. В Запоріжжі така модель є доцільною, тому що профільні ПТНЗ, об’єднуючись в Центри, зберігають не тільки свій контингент, педагогічні кадри та перелік професій, а й запроваджують нові напрями розвитку, мають одну стратегію. Отже її впровадження дозволить не тільки упорядкувати професії відповідно до галузевого спрямування, а й дасть можливість кожному створеному Центру стати базовим навчальним закладом відповідної галузі міста, розширити спектр освітніх та платних послуг, створити сучасну матеріальну базу. У той же час у районних містах з багатогалузевою економікою навчальні заклади доцільно об’єднати в багатопрофільні центри професійної освіти. Об’єднання навчальних закладів за таким принципом дозволить не просто зберегти систему професійної освіти області, а й здійснювати якісну підготовку фахівців усіх без винятку професій і спеціальностей, яких потребує регіон.

Така оптимізація дозволить створити систему професійної освіти, що не лише відповідатиме сьогоднішній структурі системи економіки та її потребам, а завдяки новому механізму управління дозволить швидко адаптуватися під зміни і потреби у майбутньому, а також вдосконалити механізм формування держзамовлення, зорієнтувати його на найважливіші напрями задоволення поточної та перспективної потреби роботодавців; сприятиме підвищенню ефективності підготовки робітничих кадрів, зміцненню матеріально-технічної бази навчальних закладів, підвищенню економічної грамотності та маркетингової компетентності керівників.

У свою чергу, для більш ефективного управління системою професійної освіти, Міністерством освіти і науки України та Департаментом професійно-технічної освіти здійснюється оновлення законодавчої та нормативно-правової бази. На виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020» Міністерством розроблено проект Закону України «Про професійну освіту», яким передбачено визначити правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійної освіти, забезпечення потреб ринку праці у кваліфікованих кадрах. У законопроекті відображено ідентифікацію кваліфікацій, що надає сьогодні професійно-технічна освіта, з першого по п’ятий рівень Національної рамки кваліфікацій. Освітні програми кожного освітньо-професійного рівня формують здатність особи до подальшого навчання. Законодавчо впроваджуватиметься двоступеневість професійної освіти: «кваліфікований робітник» та «молодший спеціаліст». Управління у сфері професійної освіти в Україні матиме державно-громадський характер та здійснюватиметься за принципами демократії, гласності, автономії та самоврядування; прозорості та відкритості здійснення своєї освітньої та інших видів діяльності.

Планується створення в кожному регіоні ради стейкхолдерів професійної освіти – соціальних партнерів, що зацікавлені у розвитку системи професійної освіти, мережі або окремих закладів професійної освіти та можуть впливати на систему. Передбачено також створення у професійному навчальному закладі наглядової ради з важливими повноваженнями,  утворення незалежних установ оцінювання та забезпечення якості професійної освіти, сучасної процедури ліцензування та акредитації навчальних програм. Професійний навчальний заклад видаватиме документи про професійну освіту державного зразка тільки з акредитованих навчальних програм. За неакредитованими навчальними програмами (в тому числі – короткострокового професійного навчання) професійний навчальний заклад має право видавати документи про професійну освіту власного зразка.

Передбачається, що професійний навчальний заклад може вільно використовувати зароблені кошти від надання освітніх послуг та здійснення інших видів діяльності відповідно до законодавства.

Таким чином, традиційно важлива проблема формування якісної робочої сили в сучасних умовах набуває нових аспектів актуальності. Отже, основним із завдань професійно-технічної освіти Запорізького регіону є підняття авторитету працівника робітничої професії висококваліфікованого та конкурентоспроможного на ринку праці, адже професійне навчання для нашої країни – це структурна перебудова зайнятості, притік нової кваліфікованої робочої сили, стабілізація економічної ситуації на зниження соціальної напруги у суспільстві.

Шляхи реформування визначені на законодавчому рівні. Департамент освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації бере відповідальність за модернізацію освіти, за професійний, виважений  підхід до вирішення проблем оптимізації навчальних закладів. Пройшовши довгий шлях, система професійно-технічної освіти нашого регіону повинна стати важливим фактором підвищення освітнього, культурного і технічного рівня робітників, одним із шляхів втілення соціальної політики держави на сучасному етапі розвитку української державності.